Національна приналежність

 
 

Національна приналежність

Ходить гарбуз по городу, цурається свого роду



Зайшла розмова про Канаду і нашого співробітника, що живе там наразі. Невже не для всiх не неприйнятно - відчувати другосортність? Так, я знаю: життя в наших зачуханих містах ... Well well well. На превеликий жаль, розумію Вас прекрасно. Проте щось важко мені уявити, щоб Ви так думали. Принаймні, так хочеться вірити, в душі Ви сподіваєтесь, що хтось чи щось змінить Вашу думку. (Цікаво було б поговорити на цю тему після того, як потрапите в Європу, Скандинавію, Штати, Канаду. Цікаво...)


Небагато людей наділені тим глибоким інтелектом і душею (мені ще далеко) щоб усвідомити, який це скарб - жити на своїй землі, знати, розуміти і - повірте будь ласка, це не пустий звук - пишатися Своєю Країною, Мовою, Культурою. Саме цим я пояснюю наявність такої великої кількості людей, що живуть далеко звідси і не відчувають дискомфорту.

За своє життя я зустрічала не так багато таких людей. Окрім батька і його близьких, це - Роман Ярема. Справжній Патріот, Особистість глибока й дивовижна. Прошу зауважити - патріотизм і націоналізм - не одне й те саме.

Національна приналежність - поняття більш глибоке ніж Вам здається. Якщо я неправильно зрозуміла - прошу мені вибачити!

Мені особисто хвалитись нема чим - я спромоглася дещо відчути і зрозуміти лише завдяки деяким життєвим обставинам. Але можу сміливо сказати - Ви помиляєтесь, якщо Вам здається, що це є болото, і що я хвалю болото, бо не можу з нього вибратись. Вибір, де і як жити, в мене був і є - не в цьому річ. Ця країна - перлина, і ми маємо честь гідно представити її .


Создан 19 дек 2005



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником